Біографія:
З яких би точок зору не аналізувати цю групу, зрозуміло, що за нею стоїть незаперечний факт рокмузики. І якщо і існує „мовне визначення” стилю музики, що посприяло б розумінню їхньої творчості, то це назва, яку вони самі для себе придумали -„димна суміш”. Одним з досить цікавих аспектів останнього часу, полягає в тому, що назва „димна суміш” вже забарвлена таємницею, не дивлячись на те, що виникла вона не так вже і давно. Існує багато легенд, які б могли пояснити саме таку назву: одні стверджують, що це все страшне наркоманське минуле, пам’ять про яке лишилась тільки в назві, другі – що назва така пояснює експерементальний підхід музикантів до своєї творчості, в якій присутні інградієнти усіх стилів і напрямків музики, треті – це дим від прянощів Сходу, що останнім часом все частіше помітний на концертах. В будь-якому випадку, це все може бути вагомим аргументом, як і те, що все в житті плинне і з часом перетвориться на дим...

       Зрештою, в кінці 90-х було мало українських рок груп, які б сильно захопили уяву молоді, в порівнянні з високоякісними інвалютними аккордами, і за звучанням і за ідеями. В той же час чернігівська група „Димна Суміш”  мала незаперечну перевагу – справжню щирість своїх текстів, справжній драйв у своєму звучанні. Новітній погляд на те, якою має бути українська андеграунд рок-група різко відрізняла її від інших груп 1999 року, що і принесло їй перемогу на фестивалі „Червона Рута 99”. Можемо вважати це початком створення групи і впевненого утвердження на музичному просторі України. Тут буде доречно пригадати Соню Пащенко та  Женю Вировця, які поруч з Сашою Чемеровим були вокалістами в групі зробили неоціненний вклад в творчу діяльність групи, як то загадковий музичний інструмент „віровец”. Після того було безліч музичних конкурсів, фестивалів і перемог, як і змін в складі „Димної Суміші”. Пісні того часу лишилися  лише в пам’яті багатьох відданих шанувальників і в приватних колекціях одиниць.”Все хороше, що ви можете почути в нашій музиці - це від бога. Все погане - від нас”-каже група.
В будь-якому випадку це вже інша суміш, і її склад такий:
Саша Чемеров – вокал, вировець
Олександ Гущин – барабани
Сергій Мартинов – гітара
Ігор Гержина – бас

Саша Чемеров:

Саша Чемеров каже, що:  народився 4 серпня 1981 року в м.Чернігові, в родині адміністратора та стюардеси. Не дивлячись на часту симуляцію контактів з позаземними істотами, зростав як звичайна дитина: дитсадок, початкова школа.
Музикою зацікавився в тому ж самому дитинстві. В п’ятирічному віці грав на дитячому барабані, пізніше, співав під програвач. Ще пізніше чув від батька «Піснярів», «Beatles» та інше під гітару. В шостому класі почув на польському радіо дивну речитативну музику і захопився. В школі всі сміялись з широких штанів, а вчителі водили в перукарню. В чотирнадцять років вперше почув «Nirvana», «Doors», «Aerosmith» та ще кілька не вартих уваги гуртів. Почав вчитися грі на гітарі та приймати допінг. Співав кавера улюблених груп у складі «The Bag» та цікавився окультними науками. На початку 1996 року виникла група «Торба», до складу якої, крім мене, входили майбутні басист та гітарист «Димної Суміші». Ми жили в одному місті, вчилися в одній школі, зростали в одному районі (з басистом навіть жили в одному домі). Попереду були два роки хіппізму, шаманізму та непрофесійної музики. В 1998 році – розпад групи «Торба», та знайомство з нинішнім барабанщиком «Д.С.» Сашком Гущиним.
Далі – мій переїзд до Києва на навчання та паралельна підготовка до «Червоної Рути 99». Гурт ще не мав назви, і до його складу входило

шість чоловік. Перед виступом з’явилась назва, після – успіх.
Кожного понеділка запізнювався на навчання після вихідних проведених у репетиційному підвалі мого будинку в Чернігові. Концерти в клубах Києва та інших міст, легкі та не дуже пригоди, філософія, психологія. Гурт залишають наші друзі: Соня Пащенко(вокал) та Женя Віровець (вокал) – винахідник магічного інструменту.
В 2000 році зустріч з Євгеном Ступкою на «Перлинах Сезону». Через декілька місяців переговорів переїзд до Києва решти учасників гурту. Далі почалися веселі пригоди під лозунгом: «Далеко від дома» та щільний графік пошуків форм та настрою. Виступи, контакти з публікою, депресії, хвилини радості, так звана «єдність», зацікавленість східною філософією, погані звички, записи в студії, знайомства і т. ін.
На почату 2003 року, маючи чотири записані треки та досвід: чорний та білий, гурт розійшовся з гітаристом – Сергієм Шейко. Я закінчую Університет культури по класу джазовий вокал
Далі були складні, але потрібні часи: концепція змінювалась, музиканти теж, зі швидкістю, приблизно, п’ять на місяць. Інструменти ходили по руках, з’являлися небезпечні думки.
Але з часом депресії та ліки втрачали актуальність: я все більше дивився на …, ми дивилися в майбутнє. До літа 2004 року ми дали, десь, біля десяти концертів з різними музикантами, доки не зустріли басиста – Ігоря Гержину. В цей час Сергій Мартинов вже опанував гітару. Він і знайшов Ігоря.
Взагалі-то життя «Д.С.», отже, і моє здається послідовною казкою – все було не випадково. І не випадково, що стара теза: «Секс, наркотики та рок-н-ролл» вже давно втратила свій сенс. Я вірю в щось глибоке та потойбічне.

Гущин Олександр:
Гущин Олександр-барабани, розповів так:
Дата ( з різдва Христова) 6.05.76.
Місце-народження
Планета: Земля (північна півкуля)
Материк: Євразія (центральна Європа)
Країна: Україна, Полісся, обл. Чернігівська
Місто: Чернігів
Дитячий садок
1983 загальноосвітня школа. + муз.студія (покинув)
1986 музична школа по класу баян
1990-91 шоу-театр „Принцеса” (сучасні танці, хіп-хоп), з якого періодично відраховували і до якого поновлювали.
У тому ж 91 закінчив 9 кл. школи і 5 кл. музичної школи.
91-91 вечірня школа. Однокласник, сусід по парті і партнер з футболу (фанат російського року і традиційної попси) Толік запропонував замінити барабанщика, що нещодавно поїхав, у групі, що грає панк рок ( тоді я вже відвідував зайняття  гри на барабанах).
Якщо не помиляюсь, було це восени (вересень) 1992. по ТВ  телекомпанія „ВИД” показувала „гарячу 20-ку” МТВ. 6те або 5те місце зайняла „Нірвана” – без слів ... і так декілька тижнів! Пізніше, у вищезгаданій вечірній школі, я дізнався що у одного мого однокласника є касета з записом групи “Nirvana” – “nevermaind”, але він мені її не дасть послухати, аргументуючи це тим, що вважає мене репером. Все ж таки через декілька тижнів він приніс мені касету на один день. Так в студії „Рок-ателье” я вперше записав собі на МК- 60 рок музику “Nirvana” – “nevermaind”.  Коли в мене запитали що записати на іншу сторону несподівано я сказав: „БІТЛЗ”. Ще там купив плакат Нірвани, коли на другий день забирав запис.  Дома не рухаючись і не дихаючи я прослухав всі пісні Нірвани до останньої, але коли почалися „Бітлз” я взяв акустичну гітару та почав підбирати, слухати, перемотувати і знову слухати, грати, підбирати. Потім в кімнату зайшов розлючений тато і вимагав, щоб я вимкнув цей іноземний мотлох.  Так я вперше відчув насолоду забороненого плоду під назвою „ROCK’N’ROLL”.
Коротше так:
1992 – перша група. Грали в гаражі.
1993 - друга „Важка Артилерія” (досвід прослуховування важкого року). Там я і познайомився з моїм майбутнім вчителем, безсумнівно кращому, Юрієм Борщовим – людиною, яка ввела мене у світ  “JAZZ”.
7 травня 1993- Перший виступ в складі „Важкої Артилерії” перед аудиторією ПТУ№ 18
11 вересня 1993- міжміський конкурс –фестиваль( другий в історії міста) приблизно 12 груп: хіппі, рокери, панки, металісти.
На саундчек групи „Кладбіще” не зміг прийти барабанщик. Тому їх лідер гітарист-вокаліст Дмитро Рядков запропонував мені приєднатися до їхньої групи.Пізніше назва була змінена на “Vigilia Mortorum”(Едгар По „ Бдение по усопшим”).
1995 -  подорож до Санкт – Петербургу у складі  “Vigilia” з виступами у місцевих клубах та радіоефірами. (Склад: вокал-Діма Рядков, барабани –Я, бас гітара-Влад Зелінський(тепер грає в групі „Андерсон”).
Червень 1996 мене забирають в армію ПГГ „Десна” Служу народу України.
12 листопада ДМБ – 97
м.Чернігів. поряд з моїм будинком знаходилась репетиційна база. Там проходили репетиції  і групи „Tilt” (вокаліст Руслан-тепер група „Андерсон”)
літо 1998 -„Літній театр”, концерт. Я виступав у складі „Tilt”. А Саша(вокал) і Сергій(бас) з групою „Торба”.
Вересень 1998- Саша Чемеров запропонував приєднатися до Торби перед виступом у конкурсі „Червона Рута”. Ми не пройшли, але репетицій  не припиняли. Склад:
Соня – вокал
Саня – вокал
Вировець Женя – вокал
Сергій - гітара
Сергій -  бас
Я – барабани
Жовтень 98 Саша пропонує прийняти участь в київському відбірковому турі фестивалю „Червона рута”. На репетиції, вже в вищезгаданій репетеційній базі, при заповненні анкети учасників фестивалю виникло питання назви групи. Всім сподобалось слово „Суміш”.

Мартинов Сергій:
„ За всю свою біографію висловлюю подяку Батькам”
Мартинов Сергій В’ячеславович  (Басіла)
Народився 3.12.82. в м. Чернігів. Дитинство і юність пройшли в містах Чернігів та Токмак, часта зміна місць проживання та шкіл в цей період залишили свій слід в становленні особистості, саме тоді захопився музикою.
Розповідає, що одного разу влаштував рок-концерт на кухні. Тато сприйняв це неоднозначно-почав сваритись. А він розбив гітару. Тоді йому було 15, і на той час він вже був знайомий з Сашою Ч.  Перший бас купив в Священика.
Провчився 1 рік в музичному училищі з класу контрабас, грав класику, що сталося потім і чому провчився лише 1 рік невідомо.
В 2000 році вступ до КНУКІМ, у тому ж році „Димна Суміш” переїздить до Києва. „Ми просто хотіли грати музику, загалом в нас був і не найкращий життєвий досвід. В 2003 пішов з групи гітарист (С. Шедко) і після різноманітних експерементів зі складом я змінив бас на гітару (хоча дуже мрію про акустичну бас-гітару...).  Зараз закінчую навчання. 3.12.2005 в день народження мене і  групи, несподівано, під час виступу на Майдані ми записали альбом”.

Гержина Ігор:
Гержина Ігор Віталієвич, народився 27. 07. 74. в м.Ставрополь. 1980-1991 – навчався в загальноосвітніх школах м. Ставрополя, м. Магадана, м. Добропольє  Донецької області.
1991 - 95 навчався в музичному училищі (естрадне відділення) по класу бас-гітара. Одночасно грав в ансамблях „Агресія”, „Железная  прислуга Люцифера”, “ Owerdoze”,
“Screwdriver” та „Христофор Бонифатьич” а також працював в ансамблі пісні та танцю „Донбас”.
1998 – 2001 м. Москва. Працював та грав в групах  „Джонатан Бультерьеррра”, „ Реверс”, „Роман Рябцев”, „Галла”, „Robit Hill”
2001-2005 м. Київ. Грав у „Маракеш”. Граю в „Мама” іноді „Папа” ііііі „Димна Суміш”-завжди”,- розповідає Ігор.
Про спогад з дитинства, пов’язаний з музикою: „гра на віртуальній гітарі перед дзеркалом”
„Знаєш, мене не цікавить, чи вписуємось ми в формат. Думаю ми знаходимось десь посередині - між хардроком і комерційною музикою. І мені таке положення речей подобається, по-справжньому хороші музиканти повинні займати саме таку нішу – між музикою і комерцією”. Потім він замовкає і сміється : „Знаєш, не люблю я розмови про цю всю фігню.”