Emily Rose
http://rock.kiev.ua/foto/index1.php?gr=De Joker

Emily Rose
Ну что ж ответа я от тебя так и не получил, поэтому выложу здесь тексты двух моих любимых песен

Казки
Отож любі малята
Закривайте ваші оченята
Зараз для вас Feodor казки буде читати.
Казка перша – жили-були, уже давно померли,
Ті хто бажав у душі сіять перли.
Уже не видно - за обрієм скрилося сонце,
Скажи на що тобі схожий сон цей.
Цей сон про те що хтось називає патріотизмом,
Це те, що було практично здавлено комунізмом.
Щоправда справжні патріоти зараз не живуть,
Я бачу нинішні обличчя – це просто жуть.
Нічого кращого придумати не змогли,
Ніж те, що наші кращі, а інші всі козли.
З такою “високою” думкою лізуть в депутати,
Навіщо? Щоб казки розповідати!
Отож любі малята
Готуйте ваші рученята
Щоб за MC-3A рахуючи пальці загинати.
Казка друга – США на боці демократії,
Робить все, що хоче – вимирають цілі нації.
Через їхню боротьбу зі вселенським тероризмом,
Гинуть діти у містах, і за містом місто.
Вони вважають це нормально, і так повинно бути,
Та я би не хотів до них в цій боротьбі примкнути.
Бо я людина розумна, тобто homo sapiens,
Вони ж подібні до звірей – нехай лікують карієс.

Приспів:
Вони розповідають казки,
Згущають краски,
Ми знімаємо маски.

Казка третя – це те, що люди володарі планети,
Давно повинні зрозуміти, що ставимо тенети.
До яких і скоро самі ми потрапимо,
Гра почалась і вибору ми не маємо.
Нема куди подітись – скрізь розставлені пастки,
На кожному відрізку поля, але для спільної мети
Можливо ми минуле пригадаємо,
Бо все-таки на плечах для чогось голову маємо.
Казка четверта – Полтава найзеленіше місто України,
Так нам розповідають, хотілося б вірити.
Але ж проти фактів і зброї то немає,
А факти кажуть – забруднення міста зростає.
І що тут найцікавіше – всі ми знаємо,
Що про природу рідної місцини ми не дбаємо.
Ми сидимо усі гуртом і дива чекаємо,
Люди повірте – ми в себе роки забираємо.
У себе віднімаємо, не хочемо розуміти,
Та на цілі роки починаємо німіти.
Розум (він же сіра речовина) не працює,
І тільки тіло свої умови диктує.

  Приспів.

Казка п’ята, передостання, ви чуєте малята?
Хтось кричить, що незаконно нині саджають за грати.
Я бачу ті обличчя, та їх криваві очі,
Хочуть народові добра, та до грошей дуже охочі.
Які там прості люди якщо ті
Хто були ще не так давно в седлі.
Мають на своїй меті знову панувати,
І знову, як в старі часи, народ свій грабувати.
Навіщо нам таке потрібно я не розумію,
Коли я проти чогось, то я конкретно дію.
А ті, хто вміє тільки скаржитись на інших,
Тому нема пошани й нагород більших.
Казка шоста – завершальна, проблема нагальна,
Хто сильніший, той і правий, доля безжальна.
І той, хто має гроші, той наймогутніший з усіх,
А правда це така річ, яку піднімають на сміх.
І що поробиш, якщо кожного дня це бачиш,
Не в книжках, не в кіно, в реальному житті – ти плачеш?
Ти розумієш, що старієш і більше не в змозі,
Людям допомогти, стоїш у когось на дорозі.
Комусь заважаєш, але добра бажаєш,
Ніхто і не помітить як ти потроху помираєш.

Приспів.

Emily Rose
Могу, ща минуту подожди

Мрії Збуваються

Все на світі має свій початок і кінець,
Я кажу про ті справи, які ти зводиш нанівець,
Кожну велику дорогу почина один крок,
Та марні всі зусилля – на мріях іржавий замок.
Ти розумієш, принаймні мені так здалось,
На хвилинку, на мить – та бачу інеєм взялось
Все те, у що ти вірив і кому довіряв.
Кому думки розповідав і душу свою виливав.
Та пам’ятай, ніколи духом не падай,
Не роби з мухи слона, у хмарах не літай,
Підіймай, голову вище підіймай,
Та слова цієї пісні ніколи не забувай.
Хай вона буде відтепер з тобою назавжди,
Вона допоможе досягнути мети.
Пам’ятай – як забажаєш все у тебе буде,
І допоможуть тобі всі люди.

Приспів:
Ти не сам бо є велика сила,
Подивись за спиною два крила.
Тож літай ніхто тебе не спине,
І повір збулася твоя мрія.

В житті не може бути постійно чорна смуга,
Навіть ведмедик Умка знайшов-таки собі друга.
І якщо все не те, і не йде як ти хотів,
Подумай лише – існує безліч морів.
Де ти не плавав, країн, в яких ти не бував,
Є навіть такі місця куди не дойде пароплав.
А скільки ти ще пісень та віршів не склав,
Я б такий багаж надовго не відкладав.
Скільки можливостей – перед тобою весь світ,
Стільки дверей, яких тобі відкрити слід.
Тому скидай як баласт погані думки,
І самостійно позбавляйся від туги.
Допоможи тим хто допомоги потребує,
Подаруй усмішку тим хто сумує.
Пам’ятай як забажаєш все у тебе буде,
І допоможуть тобі всі люди.

Приспів.

Я не казав би, що все легко – скоріш навпаки,
Буває зла достатньо з верхом, по горло біди.
Та якщо зла ти не тримаєш, на серці й в голові,
Тоді завжди перемагаєш, і правди всі праві.
Якщо ти мрієш, я вважаю, значить ти живеш,
Коли добро сієш – значно далі йдеш.
Коли даруєш людям радість і повертається вона,
Тоді у тебе на вустах лише добра слова.
Кожна мрія має право на існування,
Кожна людина повинна мати бажання.
Бо без мрій життя було б не таким цікавим,
Не солодким на смак, чорно-білим, млявим.
То ж давайте разом мріяти про краще,
Ось побачите - легшим стане, те що було важчим.
Не забувай, як забажаєш все у тебе буде,
І допоможуть тобі всі люди.

Приспів.

Я Люблю
Я люблю сонце,
Я люблю сніг.
Я люблю осінь,
Я люблю літо.
Я люблю вітер,
Я люблю небо.
Я люблю квіти,
І я люблю Тебе.

Все таке гарне навколо мене,
Річки широкі та зорі на небі.
Природи моєї незрівняна врода,
Та чиста мов кришталь колодязна вода.
Шляхи, які за день ти не перейдеш,
Такої краси ніде більше не знайдеш.
До неї щомиті душею я лину,
Люблю я всім серцем свою Україну.
Я люблю коли на дворі файна погода,
Навіть коли на серці вирує негода.
Я люблю дивитись коли світає,
В ті короткі хвилини моє серце палає.
Мені бракує слів коли сонце заходить,
Коли весною ліс свою пісню заводить.
Здається не маю сил, але я посміхаюсь,
Від тієї краси я реально заряджаюсь.

Приспів:
Я люблю, я люблю сонце,
Я люблю, я люблю всіх.
Я люблю, я люблю сльози,
Я люблю, я люблю сміх.

Сонячні дні мене обіймають та цілують,
Промені теплі до мене прямують.
І я стою посеред світу і всім посміхаюсь,
Я хороша людина - любити всіх намагаюсь.
Трапляються різні люди на нашому шляху,
З кимось хотілося б йти, когось зкинути з шиї.
Незважаючи на це я все одно всіх люблю,
І я живу, я люблю цей світ, я маю надію.
Сиджу на березі думок і розпалюю багаття,
В очах моїх миготять вогні далеких берегів.
Моя любов, любов моя, то не прокляття,
Моя любов, то нездоланна сила наших днів.
Океан любові впадає в маленьку річку,
Я люблю всіх і маленьку Марічку.
Я несу любов у своєму серці, і пишаюсь тим що я люблю,
І світло людям даю.

Приспів.

Всем привет, вчера состав группы покинул гитарист Жека "Дрэд". Вся группа de Joker выражает ему большую благодарность за работу и желает ему успехов во всем и всегда. Еще раз большое человеческое спасибо!!!!